Історія кафедри

          

Загальні відомості про структурний підрозділ
Дата заснування	Червень 1971 році (реорганізована 2015 р.)
Спеціальності	«Педагогіка вищої школи».
Викладацький склад:	9
- професорів	1
- докторів наук	1
- кандидатів наук	7
Завідувач кафедри	Петренко Ірина Миколаївна, доктор історичних наук, професор. Завідує кафедрою з 2018 р.

Сьогодення кафедри педагогіки та суспільних наук, створеної 1 вересня 2015 р., закорінене у традиціях і науково-методичних здобутках попередників – кафедри педагогіки, культурології та історії і кафедри філософії та політології.

Кафедра педагогіки, культурології та історії була створена у 2011 р. у результаті перейменування кафедри культурології та історії, яку, у свою чергу,  сформувалася 2004 р. шляхом об’єднання кафедр історії та кооперативного руху і кафедри культурології. Так, витоки кафедри історії і кооперативного руху сягають 1971 р. Тоді в інституті з’явилася кафедра історії КПРС, на якій працювали доценти Г.М.Маковій, П.Х.Білий, П.І.Матюшенко, в.о.доцента Г.Г.Гаврилова, асистент В.П.Віденін. У 1974-1990 рр. на кафедру прийшли доц. В.А. Карпов, М.С.Карпусь , ст. викладач І.Т.Кобець, асистенти В.В.Доценко, Л.І.Скоморовська, В.П.Мисько, О.М.Мекешкін, Л.М. Зенкова, С.М. Петренко, М.В. Бесєдін, Т.В. Оніпко, В.М. Дем’яненко, Ю.І. Краснокутський, Н.В. Шаршонь., Г.Т. Балашов, А.П. Єременко, ст. лаборант Л.В. Жученко. В.М. Дмитренко, Т.Е. Архипова, Л.С. Ринейська, Н.Б. Симоненко, Я.П. Магас, Н.Ф. Широкова, Н.Ч. Тагієва, Т.В. Осторохишко.

Наукова робота викладачів кафедри відзначалася плідністю і результативністю. Були підготовлені й успішно захищені докторська дисертація П.Х. Білого, кандидатські дослідження В.П. Віденіна, В.В. Доценко, О.М. Мекешкіна, Л.М. Зенкової, С.М. Петренко, Т.В. Оніпко, М.В. Бесєдіна. Невід’ємною складовою науково-дослідної діяльності кафедри завжди була робота наукового студентського гуртка. Ним керували доценти І.Т. Кобець, Л.М. Зенкова.

Перейменованою 1990 р. кафедрою політичної історії керувала к.і.н., доцент С. М. Петренко. 1991 р. була створена кафедра історії та кооперативного руху. Викладачі кафедри були активними учасниками Ради з гуманітарної освіти, створеної 1996 р. Її головою обрали к.і.н., доц. С.М. Петренко.

Завідувачем створеної 2004 р. у результаті злиття двох кафедр кафедри культурології та історії було призначено к.і.н., доцента С.М.Петренко. На час її заснування працювало 15 викладачів: С.М. Петренко – к.і.н., доцент, завідувач кафедри, професіонал, досвідчений організатор і педагог, яка зуміла згуртувати колектив, надихаючи на постійний творчий пошук; О.М. Мєшков – к.філософ.н, доцент; Т.В. Оніпко – к.і.н., доцент; Л.М. Зенкова – к.і.н., доцент; В.Ю. Стрельніков – к.пед.н., доцент; О.В. Дроздова – к.і.н., доцент; Н.В. Семергей – к.і.н., доцент; І.С. Тодорова – к.психол.н., доцент; М.П. Лебедик – к.пед.н., доцент; Л.Г. В’юницька – старший викладач; С.Б. Завалій – старший викладач; О.В. Шкурупій – асистент; О.В. Оніщенко – асистент; І.М. Петренко – асистент; М.М. Мовчан – асистент;  О.В. Скобла – старший лаборант; І.І. Кузьменко – лаборант. Невдовзі до колективу приєдналися к.і.н., доцент Бабенко Л.Л., к.і.н., доцент Семергей Н.В., доцент Мельников О.М., к.філол.н., доцент Бобух Н.М., к.філол.н., доцент Сарапин В.В., ст.викл. Білан Н.В., ас. Зогаль С.О.

З 2007 по 2015 рр. кафедрою керував д.п.н., проф. Стрельніков В.Ю.

У цей період особливо активізувалася наукова діяльність кафедри. Було захищено 4 докторські дисертації –В.Ю.  Стрельнікова, Н.М.Бобух , І.М.Петренко, Т.В.Оніпко, а також кандидатські дисертації Л.В.Лебедик та С.О.Шари.

Викладання навчальних дисциплін забезпечувалося ґрунтовними навчально-методичними посібниками, дистанційними курсами. З грифом МОН України І.С.Тодорова і В.І.Павленко видали навчальний посібник “Психологія і педагогіка” (2011). Завідувач кафедри, д.п.н., професор успішно проводив авторські курси-тренінги «Сучасні технології навчання», спрямовані на підвищення кваліфікації викладачів українських вишів. 

У 2011 р. кафедра культурології та історії отримала ліцензію на підготовку магістрів спеціальності «Педагогіка вищої школи» кваліфікації «Викладач університетів та вищих навчальних закладів», з узагальненим об’єктом діяльності – вищі навчальні заклади; установи післядипломної освіти педагогічних кадрів; науково-педагогічні установи. Випускники кафедри, які працюють у різних куточках України, вирізняються високими професійними і моральними якостями, гідно продовжують педагогічні традиції alma mater.

Колектив кафедри усвідомлював потребу виховання всебічно освіченої, компетентної, патріотичної особистості, вироблення у молоді свідомого ставлення до національних духовних цінностей. Минувшина України, її культурні скарби для були педагогів не тільки  предметами наукового дослідження та викладання, а й освоєним часопростором, площиною активного діалогу зі студентами. Так, багато років знайомство першокурсників з університетом починалося з відвідин музею вишу, а також з оглядових екскурсій Полтавою, які проводили всі викладачі кафедри. На зустрічі з колективом кафедри та студентами приходили вчені, письменники, журналісти, художники, майстри народної творчості, громадські діячі, представники духовенства, які можуть слугувати взірцями професіоналізму і відданого служіння справі. 

Викладачі кафедри С.М.Петренко, Т.В.Оніпко, І.М.Петренко, В.В.Сарапин брали участь у громадських та культурно-мистецьких заходах Полтави й області, популяризували здобутки гуманітарних наук та освітньо-виховну діяльність університету та факультету у засобах масової інформації, зокрема на УТ-1, ТРК “Лтава”.

Сумлінною творчою працею, професіоналізмом і людяністю викладачі кафедри здобули належне визнання. Ряд із них були нагороджені державними відзнаками, подяками, почесними грамотами і преміями Укоопспілки, Полтавської обласної ради, Полтавської облдержадміністрації, Полтавської міської ради. С.М.Петренко удостоєна звання “Відмінник освіти України”, “Заслужений працівник освіти України”; В.В.Сарапин – лауреат Полтавських обласних премій імені І.П.Котляревського та Леоніда Бразова та премії імені Преподобного Паїсія Величковського, І.М.Петренко – лауреат Полтавської міської премії імені Самійла Величка.

Кафедра філософії та політології початок своєї історії веде з жовтня 1972 р., коли із загальної кафедри марксизму-ленінізму виокремилась кафедра філософії та наукового комунізму. Її очолив доктор філософських наук, професор Микола Павлович Редько – відомий науковець, педагог-професіонал.

Протягом 70-80-х рр. завідувачами кафедри були к. філос. н., доц. П.С. Стебаков (1973-1979), кандидат філософських наук, доцент Г.Д. Бойко (1979-1983), к. філос. н., доц. С. М. Варвянський (1983-1984), к. іст. н., доц. М. О. Сидоренко (1984-1987), к. філос. н., доц. О. М. Мєшков (1987-1988), к. іст. н., доц. Е. П. Риболовлєва (1988-1993).

Діяльність кафедри яскраво виражений політичний характер. Так, партійний комітет інституту очолював доцент М. О. Сидоренко, доцент Е. П. Риболовлєва та старший викладач В. Г. Пащенко працювали проректорами з виховної роботи.

Проте і в цих умовах викладачі могли проявити себе як глибоко обізнані фахівці, що досконало володіють педагогічною майстерністю. Саме такими якостями була наділена В.М.Ковальчук. Випускниця філософського факультету Ленінградського державного університету, Валентина Михайлівна демонструвала справді енциклопедичні знання та вміння донести їх до слухачів. Вимоглива і принципова до себе та інших, вона користувалась заслуженим авторитетом серед викладачів та студентів інституту.

Викладачі кафедри активно вели наукові дослідження. До 1991 р. вони виконали чотири наукові теми, були залучені до розробки п’ятирічних комплексних планів соціально-економічного розвитку Київського району м. Полтави. У цей період були захищені кандидатські дисертації Е.П.Риболовлєвою (1978р.), В.М.Артеменком (1981р.), О.М.Мєшковим (1983 р).

Колектив кафедри постійно дбав про те, щоб навчальна діяльність нерозривно пов’язувалась із виховним процесом, щоб його вплив відчувався кожним студентом. Викладачі кафедри читали теоретичний курс з суспільно-виробничої практики, проводили теоретичні заняття на факультеті громадських професій, виконували обов’язки кураторів академічних груп, організовували тематичні вечори, зустрічі з цікавими людьми, ветеранами війни, працівниками споживчої кооперації. На кафедрі діяли політичні клуби «Аргумент» та «Діалог». У 1971 р. з ініціативи Е.П.Риболовлєвої була створена Школа молодого лектора, яка забезпечувала теоретичну та методичну підготовку молодих викладачів.

Викладачі В.М.Ковальчук, Н.К.Воловик, П.С.Стебаков, Е.П.Риболовлєва, В.Г.Пащенко, Н.П.Редько, П.В.Табакін, О.М.Мєшков, В.М.Артеменко, Г.Д.Бойко, Л.А.Христенко були організаторами системи теоретичного навчання в Полтавському кооперативному інституті.

Кафедрою були встановлені тісні і плідні зв’язки із товариством «Знання». Таких лекторів, як С.М.Варв’янський, В.М.Артеменко, М.О.Сидоренко, Е.П.Риболовлєва, добре знали на багатьох підприємствах та в установах міста й області.

Період кінця 80-х – початку 90-х рр. минулого століття виявилися вкрай складним та напруженим для колективу кафедри. Адже за умов, коли у суспільстві відбувались докорінні суспільно-політичні перетворення, реалізувалась на практиці ідея суверенної Української держави, необхідно було переосмислити зміст дисциплін, що викладалися, зламати застарілі ідеологічні стереотипи.

Запровадження викладання нових навчальних дисциплін відобразилося й у назві кафедри. З 1991 р. вона отримала назву «Кафедра філософії та політології». Із 1993 р. її очолив кандидат історичних наук, доцент В.М.Артеменко, який одночасно виконував обов’язки проректора із соціальних питань та виховної роботи.

У цей час професорсько-викладацький склад кафедри був підсилений досвідченими фахівцями-суспільствознавцями, кандидатами історичних наук, доцентами Н.І.Гончаренко та Т.Д.Литвинець.

Саме в цей період захистили кандидатські дисертації О.Д.Тягунов (1990 р.) та Л.В.Ярош (1992 р.). Наполегливо працював над підготовкою докторської дисертації С.М.Варв’янський. – фахівець високої кваліфікації, прекрасний лектор і глибокий знавець філософії. У 1999 р. робота над докторською дисертацією на тему «Філософські та етико-гуманістичні аспекти екологічної проблеми» завершилась її  успішним захистом.

Новий потужний імпульс до розвитку кафедра отримала у зв’язку із призначенням завідувачем кафедри доктора історичних наук, професора О.О.Нестулі.

З 2006 р. колектив кафедри повністю перебудував свою навчальну діяльність відповідно до вимог Болонського освітнього процесу, прагнучи посилити мотивацію студентів до систематичної самостійної роботи, підвищити її результативність та об’єктивність оцінювання. Враховуючи те, що кафедра працювала на перших курсах, викладачам філософії, соціології, політології довелося бути піонерами у справі підготовки навчально-методичного забезпечення дисциплін, що вивчались за кредитно-модульною системою. Були розроблені відповідні робочі програми та навчально-методичні посібники для організації самостійної роботи студентів. Кафедрою також було започатковано в університеті розробку та видання «Робочих зошитів», які дозволяють якнайкраще організувати самостійну роботу студентів.

Розуміючи, що сучасна вища освіта не може існувати без її поєднання із науковою діяльністю, професорсько-викладацький склад кафедри активно виконував наукові дослідження. Їх основні результати віднайшли своє відображення у захищених дисертаціях, монографіях, наукових публікаціях, матеріалах наукових конференцій. Під керівництвом О.О.Нестулі сформувалась наукова школа «Розвиток краєзнавства в Україні (друга половина XIX – 30-ті роки XX ст.)». В її межах були підготовлені та успішно захищені кандидатські дисертації С.Ж.Верезомської на тему «Федір Людвігович Ернст у пам’яткоохоронному русі України 1918-1933 рр.» (2004 р.) та О.В. Делії на тему «Розвиток церковно-історичного краєзнавства на Полтавщині в другій половині XIX на початку XX століття» (2010 р.). Як складові наукової теми готувалися кандидатські дисертації асистентами О.В.Карповою, Т.О.Матвієнко. Над докторськими дисертаціями працювали доценти М.М.Мовчан та І.В.Усанов. Серйозним досягненням наукової роботи кафедри стало видання монографічних досліджень О.О.Нестулі та С.І.Нестулі «Українські культурні цінності в Росії: на шляху до діалогу. 1926-1930 рр.» та «Українські культурні цінності в Росії: спроба діалогу про повернення. 1930 р.», О.О.Нестулі та С.Ж.Верезомської «Федір Людвігович Ернст і його щоденник «Художній відділ» 1925 – 1933 рр.», М.М.Мовчана «Самотність як феномен буття особистості», науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією. Полтавська область».

У 2008 р. кафедра виступила ініціатором і організатором проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції «Громадянське суспільство в Україні: проблеми формування та перспективи розвитку». У жовтні 2010 року викладачі кафедри забезпечили організацію Міжнародного круглого столу «Культурна та духовна спадщина в сучасному геополітичному розвитку» за участі професора кафедри політології Род-Айлендського університету (США) Ніколає Петро.

Кафедра активно залучала до науково-дослідної роботи студентів, які брали участь у двох наукових гуртках – «Філософські науки» (керівник – доцент І.В.Усанов) та «Соціально-політичні проблеми сучасності» (керівник – доцент Н.І.Гончаренко). Цікавою та неординарною формою організації наукової роботи студентів було видання на кафедрі газети «Філософське коло».

Отже, кафедра філософії та політології, маючи потужний кадровий потенціал, забезпечувала високий рівень викладання філософських та соціально-політичних дисциплін, наукових досліджень та виховної роботи серед студентів.

З 1 вересня 2015 р. кафедра філософії та політології була об’єднана з кафедрою педагогіки, культурології та історії.

На сьогодні на кафедрі педагогіки та суспільних наук на чолі з доктором історичних наук, професором І.М.Петренко працюють кандидат історичних наук, доцент С.Ж. Верезомська, кандидати філософських наук, доценти М.М. Мовчан, І.В. Усанов, кандидат психологічних наук, доцент І.С. Тодорова, кандидат філологічних наук, доцент В.В. Сарапин,  кандидати педагогічних наук, доценти Л.В. Лебедик, С.О. Шара, ст.викл. К.С. Пивоварська. На ґрунті, наснаженому творчою працею попередників, ростуть нові наукові відкриття і педагогічні здобутки.